Ретроспективний аналіз історичних подій у розвитку українсько-литовських відносин красномовно свідчить про доброзичливість і приязнь, які протягом віків існували між нашими народами. Досить згадати про незабутню славу Грюнвальду або чарівні литовські пісні та повір’я про волинське озеро Світязь. До того ж саме від великокняжої литовської держави Київ у XV ст. отримав маґдебурзьке право. Водночас, Велике князівство Литовське зберегло традиції Київської Русі, її культуру, мову, писемність, еліту.
Спільність історичних, культурних, етно-національних та багатьох інших чинників і традицій наших народів, безконфліктність їхнього співіснування в минулому мають своє доцільне продовження в сучасній українсько-литовській співпраці.
Нова сторінка взаємин між двома державами відкрилася вже в наші дні, коли 12 грудня 1991 р. були встановлені дипломатичні відносини між Україною і Литовською Республікою. Політично важливим кроком на цьому шляху стало прийняття 26 серпня 1991 р. Верховною Радою України постанови про визнання державної незалежності Литви, а також схвалення 4 грудня 1991 р. Верховною Ради Литви Заяви про визнання незалежності України. У серпні 1992 р. в Україні було відкрито Посольство Литовської Республіки, а через рік - Посольство України в Литовській Республіці.
За роки взаємовигідного співробітництва обопільними зусиллями вдалося створити надійну договірно-правову базу українсько-литовських відносин, яка нині нараховує понад 80 міждержавних, міжурядових та міжвідомчих угод, а також двосторонніх документів на міжпарламентському та міжрегіональному рівнях. Наріжним каменем розвитку українсько-литовських взаємин став Договір про дружбу і співробітництво, підписаний 8 лютого 1994 року.
більш детальну інформацію можна отримати на сайті:http://svit.ukrinform.ua/Litva/litva.php?menu=attitudes
Подписаться на:
Комментарии к сообщению (Atom)
Комментариев нет:
Отправить комментарий